«Паліатив – це життя сьогодні, тут і зараз». Як паліативна допомога в «Домі метеликів» допомагає дитині залишатися дитиною?
Дитинство – найдорожче, що є у кожної людини. Фундамент, у якому закарбовані важливі моменти, спогади, любов – все, що формує нас як особистість. Але що відбувається, коли життя дитини починається з важкої невиліковної хвороби? Чи означає це, що вона приречена втратити своє дитинство? У паліативному відділенні «Дім Метеликів» Міста Добра щодня доводять протилежне. Тут роблять усе, щоб навіть найважче хвора дитина залишалася насамперед дитиною.
«паліатив, це про життя, але це про життя, яке є тут і зараз»
Більшість уявляє дитяче паліативне відділення місцем болю і прощання. Проте тут значно більше дитячої радості, усмішок і маленьких щасливих моментів, каже Завідувачка паліативного відділення Медичного та реабілітаційного центру Міста Добра Наталія Ігорівна Попадюк. У «Домі Метеликів» теж є місце для дитинства. Тут маленьким мешканцям готують пінні ванни, запалюють свічки на великому торті у день народження, одягають святковий одяг та співають пісні.
«Ми обов'язково організовуємо прогулянки на вулиці, незалежно від того, у якому стані перебуває дитина: чи вона на штучній вентиляції легень, чи у важкому стані. Ми обладнуємо спеціальні візочки й гуляємо з дітьми, робимо їм зачіски, підбираємо гарний одяг, організовуємо пінні ванни. Ми не просто проводимо гігієнічні процедури, як це зазвичай буває в лікарнях. У нас є спеціальна ванна на колесах, яку можна підвезти до ліжка, наповнити водою й піною, щоб дитина почувалася просто дитиною. Ми святкуємо дні народження, надуваємо кульки, співаємо "Happy Birthday", пригощаємо дітей смаколиками. Бо паліатив — це про сьогодні, тут і зараз».
Найпоширеніший міф про паліатив – що він починається тоді, коли вже нічого не можна зробити. Насправді ж саме тут щодня роблять дуже багато, щоб дитина могла жити без болю, страху і відчуття самотності. У цьому відділені також вирує життя. Цінність якого вимірюється не мріями, а кількістю цінних моментів для кожного метелика, зазначає лікарка.
Найпоширеніший стереотип полягає в тому, що паліатив – це про смерть. Ми намагаємося всіляко довести, що паліатив – це про життя. Але життя, яке є тут і зараз. Не думати про завтра, про місяці чи роки, яких може не бути. Жити моментом. Дякувати Богові за кожен день, який ми спільними зусиллями, лікарі та дитина, змогли прожити якомога краще
Паліатив – це про якість і гідність життя